<span class="ChapterContent_verse__57FIw"><span class="ChapterContent_content__RrUqA">Роздуми над 2 до Коринтян 12:1-10
Я благав Господа тричі, щоб забрав його від мене геть, але Він мовив до мене раз і назавжди: </span></span><span class="ChapterContent_verse__57FIw"><span class="ChapterContent_content__RrUqA">«Досить для тебе милості Моєї, бо сила Моя повністю здійснюється у твоїй слабкості». Тож я маю бути дуже щасливий з того, що хвалюся слабкостями своїми, аби сила Христова залишалася зі мною. </span></span><span class="ChapterContent_verse__57FIw"><span class="ChapterContent_content__RrUqA">Тому любо мені перебувати у слабкості своїй, у знущаннях, злиднях, гоніннях та труднощах в ім’я Христа. Бо коли я немічний, то набуваю силу.</span></span>