У IV столітті ранньовізантійський богослов Евагрій Понтійський розробив класифікацію гріхів як потягів до шкідливої діяльності. Це було вчення про вісім помислів, що лягли в основу вчення про сім смертних гріхів. Саме ці вади людського єства були виділені зі всіх інших не тому, що вони самі тяжкі, а тому, що вони неминуче тягнуть за собою інші гріхи.Ця класифікація досить умовна, і цей перелік – наслідок осмислення біблійної традиції, але: жадібність, гнів, заздрість, лінощі, гординя, розпуста і ненажерливість – і досі називають «смертними гріхами».
Чому?Який гріх найтяжчий? Якого найскладніше позбавитись? Як зрозуміти, що у серці поселився «червачок» на імʼя одного з цих семи гріхів?
Про це говорили 11 жовтня у програмі «Тема дня». Слухайте у скороченні!