Коментарі

• Валентина
  сказано 16 черв. 2026 22:06:24…

  Цікавий випадок був у моєму житті. Коли чоловік був живий, він не дуже горів бажанням служити Богу. В церкву їздив зі мною, але на мою думку був не народжений згори. В той час, коли ми жили в селі, біля нас проживала старенька бабуся із дочкою. Чоловік не молодий, йому було за сімдесят років, та кожну зиму, коли випадало багато снігу, він прочищав доріжку біля нашого двору і біля сусідського. І ось його вже не стало. Була зима. На той час померла і бабуся, а я зробила складну операцію в Києві. Я думала, як я зможу чистити сніг, щоб зайти у двір. Та коли я приїхала в село, то була дуже здивована і вдячна Богу, бо до мого двору була прочищена доріжка. Ніхто із сусідів не знав, що я зробила операцію. Я стала цікавитись, хто це зробив. Виявилось, що це була дочка бабусі, що померла. І тоді я зрозуміла, що це був посів мого чоловіка. У Бога ніщо не вибуває. Особливо це видно, коли ми сіємо фінансами служителям. Я їхала до Києва із пастирем і напередодні Господь через Слово проговорив до мене, благословити брата-пастиря. Ми зустрілись і я благословила. Він був здивований, але розповів мені, що їде на пастирські збори і у нього бензину лише до Києва, а назад не має фінансів, він просив Бога вирішити питання. Для мене це було свідчення. Нам треба бути слухняними до Духа Святого. Навіть, якщо ми відразу не бачимо плодів духовного посіву, всеодно, треба сіяти.